Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Стародубська О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Зябліцев С. В. Стан нейро-гормональних систем при черепно-мозковій травмі та вплив на нього карбацетаму [Електронний ресурс] / С. В. Зябліцев, О. О. Стародубська // Патологія. - 2017. - Т. 14, № 1. - С. 95-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2017_14_1_18 Использование модуляторов ГАМК-эргической системы при черепно-мозговой травме (ЧМТ) активно исследуется; определено их позитивное влияние на кровообращение мозга, торможение глутаматной эйксайтотоксичности, уменьшение свободно-радикального повреждения, улучшение метаболизма и энергообеспечения нейронов. Однако влияние карбацетама на функционирование нейро-гормональных систем при ЧМТ не изучено. Цель работы - изучить влияние карбацетама на состояние нейро-гормональных систем в динамике экспериментальной ЧМТ. Исследование проведено на белых крысах-самцах возрастом шесть месяцев, весом 180 - 220 г. ЧМТ моделировали по методике В. Н. Ельского, С. В. Зяблицева (2005) с соблюдением Хельсинской декларации, принятой Генеральной ассамблеей Всемирной медицинской ассоциации, общих норм и принципов Европейской конвенции о защите позвоночных животных. В группе сравнения вводили 1 мл физиологического раствора внутрибрюшинно. Животным опытных групп 1 и 2 внутрибрюшинно вводили карбацетам и актовегин в дозах 5 мг/кг и 16 мг/кг массы тела соответственно, в течение 10 суток после травмы. В крови определяли содержание адренокортикотропного гормона (АКТГ), соматотропного гормона (СТГ), кортикостерона и вазопрессина. Использование карбацетама в течение 10 суток после ЧМТ предотвращало первичную гиперактивацию и способствовало сохранению функционирования гипоталамо-нейрогипофизарной и гипоталамо-гипофизарно-кортикоадреналовой систем. В сравнении с актовегином возобновление секреции АКТГ, кортикостерона и вазопрессина на фоне использования карбацетама происходило быстрее (с 3 по 7 сутки). Использование карбацетама значимо в большей степени, чем актовегина, способствовало предотвращению гипосекреции СТГ. Выявленные модулирующие эффекты карбацетама могли создать условия для более эффективного возобновления метаболизма и процессов репарации головного мозга при ЧМТ. Выводы: использование в посттравматическом периоде карбацетама более эффективно, чем актовегина, возобновляет функционирование нейро-гормональных систем путём предотвращения их гиперактивации и истощения или чрезмерного торможения. Такой эффект можно считать модулирующим с позитивным восстанавливающим действием. | ||
| 2. | 
Стародубська О. О. Когнітивні порушення при експериментальній черепно-мозковій травмі [Електронний ресурс] / О. О. Стародубська, С. В. Зябліцев, М. І. Піщуліна // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2017. - № 1. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2017_1_16 | ||
| 3. | 
Стародубська О. О. Ефективність використання карбацетаму для відновлення когнітивних порушень при експериментальній черепно-мозковій травмі [Електронний ресурс] / О. О. Стародубська // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2017. - Т. 17, Вип. 2. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2017_17_2_13 | ||
| 4. |
Зябліцев С. В. Фармакологічна корекція когнітивних порушень при черепно-мозковій травмі [Електронний ресурс] / С. В. Зябліцев, О. О. Стародубська, С. Л. Богза // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2017. - Т. 17, Вип. 3. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2017_17_3_6 | ||
| 5. | 
Стародубська О. О. Ступінь неврологічного дефіциту при черепно-мозковій травмі та його корекція [Електронний ресурс] / О. О. Стародубська // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2017. - № 1. - С. 143-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2017_1_24 | ||
| 6. | 
Зябліцев С. В. Вплив карбацетаму на процеси нейродеструкції в гіпокампі при експериментальній черепно-мозковій травмі [Електронний ресурс] / С. В. Зябліцев, О. О. Стародубська, О. О. Дядик // Morphologia. - 2017. - Т. 11, № 2. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2017_11_2_4 | ||
| 7. | 
Зябліцев С. В. Експериментальне дослідження впливу карбацетаму на стан тканин гіпоталамусу при черепно-мозковій травмі [Електронний ресурс] / С. В. Зябліцев, Т. І. Панова, О. О. Стародубська, О. О. Дядик // Medical science of Ukraine. - 2018. - Vol. 14, № 1-2. - С. 11-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2018_14_1-2_4 | ||
| 8. |
Зябліцев С. В. Нейродеструкція гіпоталамічних ядер при черепно-мозковій травмі. Дія карбацетаму [Електронний ресурс] / С. В. Зябліцев, Т. І. Панова, О. О. Стародубська // Medical science of Ukraine. - 2017. - Vol. 13, № 3-4. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2017_13_3-4_3 | ||
| 9. | 
Стародубська О. О. Вплив карбацетаму на когнітивні порушення при експериментальній черепно-мозковій травмі, можлива роль вазопресину [Електронний ресурс] / О. О. Стародубська, С. Л. Богза // Травма. - 2017. - Т. 18, № 2. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_2_10 Когнітивні порушення у разі черепно-мозкової травми (ЧМТ) є актуальною і не до кінця вивченою проблемою, оскільки ступінь пригнічення функціонування центральної нервової системи характеризує тяжкість ЧМТ і визначає її вихід. Новий фармакологічний засіб карбацетам належить до анксіолітиків, ендогенних модуляторів ГАМК-бензодіазепінового рецепторного комплексу, похідних beta-карболіну. Використання модуляторів ГАМКергічної системи за умов ЧМТ може бути перспективним напрямком корекції когнітивних порушень. Мета дослідження - визначити вплив карбацетаму на когнітивні порушення за експериментальної черепно-мозкової травми. Дослідження проведено на 45 білих безпородних щурах-самцях; ЧМТ відтворювали за методикою В. М. Єльського, С. В. Зябліцева (2005). Дослідні групи з ЧМТ становили по 15 тварин: 1-ша група - з уведенням карбацетаму (5 мг/кг маси), 2-га група - з уведенням актовегіну (16 мг/кг маси), група порівняння - з уведенням 1 мл фізіологічного розчину, внутрішньочеревно протягом 10 діб після травми. Когнітивні розлади досліджено за методиками: відкрите поле, норковий рефлекс, восьмирукавний лабіринт через 1, 3, 7, 14 та 30 діб після травми. У групі порівняння протягом спостереження відзначено різке зменшення кількості пересічених квадратів і оглянутих отворів, що вказувало на повну відсутність мотивації, цікавості та когнітивних здібностей внаслідок ЧМТ. Різке збільшення латентного часу переходу щура до темної камери вказувало на дезорієнтованість тварин і неспроможність знайти норку (когнітивні порушення). З усіх показників спонтанно відновлювався тільки норковий рефлекс. Більш скорішу динаміку відновлення когнітивних функцій було відмічено у дослідній 1-й групі, де показники орієнтовно-рухової активності починали відновлювалися через тиждень. Через місяць було одержано вірогідне (на 41,0 %) збільшення кількості вдалих заходів до рукавів щодо групи порівняння. Відновлення когнітивних процесів у щурів під впливом актовегіну починалося тільки через 2 тижні після ЧМТ. Через місяць показники орієнтовно-рухової активності у відкритому полі відновлювалися, але не повністю (кількість пересічених квадратів вірогідно збільшилася, але не досягала рівня до травми; p < 0,05). Кількість оглянутих отворів була вірогідно меншою на 23,3 % щодо дослідної 1-ї групи (p < 0,05), що вказувало на вірогідно менший ефект актовегіну щодо карбацетаму. Під впливом карбацетаму відбувалося відновлення секреції вазопресину, що спричиняє антистресорну дію та зумовлює позитивний вплив препарату на когнітивні та мнестичні функції тварин із ЧМТ. Одержані дані вказували на вірогідне відновлення когнітивних і мнестичних процесів у щурів під впливом карбацетаму протягом 30 діб спостереження, що могло бути опосередковано відновленням нейросекреції вазопресину. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |